Орфографічний словник української мови

удосконалювання

удоскона́лювання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. удосконалювання — УДОСКОНА́ЛЮВАННЯ (ВДОСКОНА́ЛЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. удоскона́лювати і удоскона́люватися. Формування і вдосконалювання психіки відбувається на основі розвитку кори великих півкуль і за безпосередньою їх участю (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. удосконалювання — (вдосконалювання), -я, с. Дія за знач. удосконалювати і удосконалюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. удосконалювання — УДОСКОНА́ЛЮВАННЯ (ВДОСКОНА́ЛЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. удоскона́лювати і удоскона́люватися. Москвичі передають українцям свій досвід організації та удосконалювання виробництва (Тич.  Словник української мови в 11 томах