удосконалювання

УДОСКОНА́ЛЮВАННЯ (ВДОСКОНА́ЛЮВАННЯ), я, с.

Дія за знач. удоскона́лювати і удоскона́люватися.

Формування і вдосконалювання психіки відбувається на основі розвитку кори великих півкуль і за безпосередньою їх участю (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. удосконалювання — удоскона́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. удосконалювання — (вдосконалювання), -я, с. Дія за знач. удосконалювати і удосконалюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. удосконалювання — УДОСКОНА́ЛЮВАННЯ (ВДОСКОНА́ЛЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. удоскона́лювати і удоскона́люватися. Москвичі передають українцям свій досвід організації та удосконалювання виробництва (Тич.  Словник української мови в 11 томах