узнаки —
УЗНАКИ́ (ВЗНАКИ́), присл. 1. Відчутно (перев. з негативним відтінком). 2. у знач. пред. Бути знайомим. З ненавистю розглядав [Когут] почерк. Ой, взнаки йому ця рука! (І. Цюпа).
Словник української мови у 20 томах
узнаки —
(взнаки), присл. 1》 Відчутно (перев. з негативним відтінком). Даватися взнаки — позначатися, впливати. 2》 у знач. присудк. сл. Бути знайомим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
узнаки —
УЗНАКИ́ (ВЗНАКИ́), присл. 1. Відчутно (перев. з негативним відтінком). Дава́тися (да́тися) взнаки́ кому: а) ставати для когось дуже відчутним, будучи важким, неприємним.
Словник української мови в 11 томах