Орфографічний словник української мови

укольнути

укольну́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. укольнути — УКОЛЬНУ́ТИ див. вкольну́ти.  Словник української мови у 20 томах
  2. укольнути — (вкольнути), -ну, -неш, док., перех. Однокр. до уколювати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. укольнути — УКОЛЬНУ́ТИ (ВКОЛЬНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до уко́лювати¹. *У порівн. — Хто ж тобі стане дурно чуже добро доглядати? — запитав Грицько. Христю — як хто голкою укольнув (Мирний, II, 1954, 173).  Словник української мови в 11 томах