уколупувати —
УКОЛУ́ПУВАТИ (ВКОЛУ́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОЛУПА́ТИ (ВКОЛУПА́ТИ), а́ю, а́єш, док., що, розм. Колупаючи, відділяти частину від чогось; набрати колупаючи. [Маруся:] Може, скажете, не було цього – .. не ходили самі медку вколупати? (С.
Словник української мови у 20 томах
уколупувати —
(вколупувати), -ую, -уєш, недок., уколупати (вколупати), -аю, -аєш, док., перех., розм. Колупаючи, відділяти частину від чогось; набрати колупаючи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уколупувати —
УКОЛУ́ПУВАТИ (ВКОЛУ́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОЛУПА́ТИ (ВКОЛУПА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех., розм. Колупаючи, відділяти частину від чогось; набрати колупаючи. [Маруся:] Може, скажете, не було цього — ..не ходили самі медку вколупати? (Вас.
Словник української мови в 11 томах
уколупувати —
Уколупувати, -пую, -єш сов. в. уколупати, -паю, -єш, уколупнути, -ну, -неш, гл. Отковыривать, отковырнуть. Приміг би, серця вколупнув та дав. Ном. №9517.
Словник української мови Грінченка