україночка —
[украйіночка] -чкие, д. і м. -оц':і, р. мн. -чок
Орфоепічний словник української мови
україночка —
УКРАЇ́НОЧКА (ВКРАЇ́НОЧКА), и, ж. Зменш.-пестл. до украї́нка. Вдома моторна Даша, що завжди все знала раніше від усіх, стрічала їх [дітей] новиною: – А у нас новенька, малесенька зовсім, україночка (О. Іваненко); І росла україночка на волі, як тополя. Гнучка, гнучка та висока (Д. Мордовець).
Словник української мови у 20 томах
україночка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до українка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
україночка —
УКРАЇ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до украї́нка. Вдома моторна Даша, що завжди все знала раніше від усіх, стрічала їх [дітей] новиною: — А у нас новенька, малесенька зовсім, україночка (Iв., Таємниця, 1959, 81).
Словник української мови в 11 томах
україночка —
Україночка, -ки ж. 1) ум. отъ україна. 2) ум. отъ українка.
Словник української мови Грінченка