україночка

УКРАЇ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до украї́нка.

Вдома моторна Даша, що завжди все знала раніше від усіх, стрічала їх [дітей] новиною: — А у нас новенька, малесенька зовсім, україночка (Iв., Таємниця, 1959, 81).

Значення в інших словниках

1. україночка — украї́ночка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. україночка — [украйіночка] -чкие, д. і м. -оц':і, р. мн. -чок  Орфоепічний словник української мови
3. україночка — УКРАЇ́НОЧКА (ВКРАЇ́НОЧКА), и, ж. Зменш.-пестл. до украї́нка. Вдома моторна Даша, що завжди все знала раніше від усіх, стрічала їх [дітей] новиною: – А у нас новенька, малесенька зовсім, україночка (О. Іваненко); І росла україночка на волі, як тополя. Гнучка, гнучка та висока (Д. Мордовець).  Словник української мови у 20 томах
4. україночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до українка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. україночка — Україночка, -ки ж. 1) ум. отъ україна. 2) ум. отъ українка.  Словник української мови Грінченка