укрупнений — Орфографічний словник української мови

укрупнений — [укрупнеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
укрупнений — УКРУ́ПНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до укрупни́ти. За кілька літ дали про себе знати естетичні втрати, зумовлені деіндивідуалізацією ліричного героя, укрупненого до всепланетарного робітничо-селянського “ми” (з публіц. літ.). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
укрупнений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до укрупнити. || укрупнено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Більший, ніж звичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
укрупнений — УКРУ́ПНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до укрупни́ти. — Із кількох колгоспів став у нас один укрупнений (Ю. Янов., II, 1954, 197). 2. у знач. прикм. Більший, ніж звичайно. Докія.. Словник української мови в 11 томах