Орфографічний словник української мови

укріплювати

укрі́плювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. укріплювати — УКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і УКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., УКРІПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. укріпля́ть; док., що. 1. Робити міцнішим, надійнішим, таким, що менше піддається руйнівній дії чого-небудь. Це було те небезпечне місце, про яке колись казав Ігорів батько.  Словник української мови у 20 томах
  2. укріплювати — -юю, -юєш і укріпляти, -яю, -яєш, недок., укріпити, -плю, -пиш; мн. укріплять; док., перех. 1》 Робити міцнішим, надійнішим, таким, що менше піддається руйнівній дії чого-небудь. Укріпити греблю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. укріплювати — ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим)...  Словник синонімів української мови
  4. укріплювати — УКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і УКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., УКРІПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. укріпля́ть; док., перех. 1. Робити міцнішим, надійнішим, таким, що менше піддається руйнівній дії чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах