укріплювати

укрі́плювати

-юю, -юєш і укріпляти, -яю, -яєш, недок., укріпити, -плю, -пиш; мн. укріплять; док., перех.

1》 Робити міцнішим, надійнішим, таким, що менше піддається руйнівній дії чого-небудь. Укріпити греблю.

|| Міцно, надійно прикріплювати до чого-небудь або на чомусь.

|| перен. Робити постійним, стійким (почуття, переконання і т. ін.).

2》 Робити здоровішим, сильнішим, витривалішим.

|| рідко. Робити стійкішим, твердішим духовно.

3》 Робити міцнішим, більшим, впливовішим.

4》 Посилювати оборонну здатність чого-небудь, створювати оборонні споруди в якому-небудь місці, на якійсь території.

Значення в інших словниках

1. укріплювати — укрі́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. укріплювати — УКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і УКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., УКРІПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. укріпля́ть; док., що. 1. Робити міцнішим, надійнішим, таким, що менше піддається руйнівній дії чого-небудь. Це було те небезпечне місце, про яке колись казав Ігорів батько.  Словник української мови у 20 томах
3. укріплювати — ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим)...  Словник синонімів української мови
4. укріплювати — УКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і УКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., УКРІПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. укріпля́ть; док., перех. 1. Робити міцнішим, надійнішим, таким, що менше піддається руйнівній дії чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах