улаштовувати

улашто́вувати

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. улаштовувати — <�ВЛАШТОВУВАТИ > організовувати, УРЯДЖАТИ; (свято) справляти, обряджати; (бій) учиняти; (ательє) обладнувати; (життя) налагоджувати; (дільце) обкручувати, про-; (на ніч) приміщати; (на працю) прилаштовувати; (кого) П. задовольняти; (кого чим) підходити кому чим.  Словник синонімів Караванського
2. улаштовувати — УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док. 1. що. Організовувати, здійснювати який-небудь захід. Стефан Потоцький часто влаштовував урочисті бенкети й полювання (З.  Словник української мови у 20 томах
3. улаштовувати — (влаштовувати), -ую, -уєш, недок., улаштувати (влаштувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Організовувати, здійснювати який-небудь захід. || Робити що-небудь недобре, неприємне для інших; учиняти. 2》 Обладнувати, пристосовувати для чого-небудь. || рідко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. улаштовувати — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти.  Словник синонімів української мови
5. улаштовувати — Улашто́вувати, -то́вую, -то́вуєш; улашто́вуй, -то́вуйте; улаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш; улашту́й, -ту́йте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. улаштовувати — УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Організовувати, здійснювати який-не-будь захід.  Словник української мови в 11 томах