улаштовування

улашто́вування

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. улаштовування — УЛАШТО́ВУВАННЯ (ВЛАШТО́ВУВАННЯ), я, с. Дія за знач. улашто́вувати 1–5 і улашто́вуватися. Треба було влаштовуватись на новому місці. Це влаштовування та дитина брали в Ганни увесь час (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
2. улаштовування — (влаштовування), -я, с. Дія за знач. улаштовувати 1-5) і улаштовуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. улаштовування — Улашто́вування, улаштува́ння, -ння  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. улаштовування — УЛАШТО́ВУВАННЯ (ВЛАШТО́ВУВАННЯ), я, с. Дія за знач. улашто́вувати 1-5 і улашто́вуватися. Треба було влаштовуватись на новому місці. Це влаштовування та дитина брали в Ганни увесь час (Гр., II, 1963, 90).  Словник української мови в 11 томах