Великий тлумачний словник сучасної мови

улаштовування

улашто́вування

(влаштовування), -я, с.

Дія за знач. улаштовувати 1-5) і улаштовуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. улаштовування — улашто́вування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. улаштовування — УЛАШТО́ВУВАННЯ (ВЛАШТО́ВУВАННЯ), я, с. Дія за знач. улашто́вувати 1–5 і улашто́вуватися. Треба було влаштовуватись на новому місці. Це влаштовування та дитина брали в Ганни увесь час (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. улаштовування — Улашто́вування, улаштува́ння, -ння  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. улаштовування — УЛАШТО́ВУВАННЯ (ВЛАШТО́ВУВАННЯ), я, с. Дія за знач. улашто́вувати 1-5 і улашто́вуватися. Треба було влаштовуватись на новому місці. Це влаштовування та дитина брали в Ганни увесь час (Гр., II, 1963, 90).  Словник української мови в 11 томах