улаштовування
улашто́вування
(влаштовування), -я, с.
Дія за знач. улаштовувати 1-5) і улаштовуватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- улаштовування — улашто́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- улаштовування — УЛАШТО́ВУВАННЯ (ВЛАШТО́ВУВАННЯ), я, с. Дія за знач. улашто́вувати 1–5 і улашто́вуватися. Треба було влаштовуватись на новому місці. Це влаштовування та дитина брали в Ганни увесь час (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
- улаштовування — Улашто́вування, улаштува́ння, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- улаштовування — УЛАШТО́ВУВАННЯ (ВЛАШТО́ВУВАННЯ), я, с. Дія за знач. улашто́вувати 1-5 і улашто́вуватися. Треба було влаштовуватись на новому місці. Це влаштовування та дитина брали в Ганни увесь час (Гр., II, 1963, 90). Словник української мови в 11 томах