улаштовувати
улашто́вувати
(влаштовувати), -ую, -уєш, недок., улаштувати (влаштувати), -ую, -уєш, док., перех.
1》 Організовувати, здійснювати який-небудь захід.
|| Робити що-небудь недобре, неприємне для інших; учиняти.
2》 Обладнувати, пристосовувати для чого-небудь.
|| рідко. Лагодити що-небудь поламане, розбите і т. ін.
3》 Налагоджувати, робити прийнятним (життя, умови існування і т. ін.).
|| Доводити до бажаного, успішного результату (справу).
4》 Забезпечувати житлом, місцем для тимчасового перебування і т. ін.; оселяти.
|| Посадивши, поклавши, поміщати де-небудь.
|| рідко. Зручно розміщати де-небудь (предмети).
5》 Допомагати стати на роботу, вступити до навчального закладу і т. ін.
6》 перев. недок. Бути, виявлятися відповідним чиїм-небудь вимогам, сподіванням; задовольняти.
Значення в інших словниках
- улаштовувати — улашто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- улаштовувати — <�ВЛАШТОВУВАТИ > організовувати, УРЯДЖАТИ; (свято) справляти, обряджати; (бій) учиняти; (ательє) обладнувати; (життя) налагоджувати; (дільце) обкручувати, про-; (на ніч) приміщати; (на працю) прилаштовувати; (кого) П. задовольняти; (кого чим) підходити кому чим. Словник синонімів Караванського
- улаштовувати — УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док. 1. що. Організовувати, здійснювати який-небудь захід. Стефан Потоцький часто влаштовував урочисті бенкети й полювання (З. Словник української мови у 20 томах
- улаштовувати — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. Словник синонімів української мови
- улаштовувати — Улашто́вувати, -то́вую, -то́вуєш; улашто́вуй, -то́вуйте; улаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш; улашту́й, -ту́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- улаштовувати — УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Організовувати, здійснювати який-не-будь захід. Словник української мови в 11 томах