улаштовувати

УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех.

1. Організовувати, здійснювати який-не-будь захід.

Стефан Потоцький часто влаштовував урочисті бенкети й полювання (Тулуб, Людолови, І, 1957, 93);

Кожної суботи в училищному клубі показували новий кінофільм або влаштовували концерти (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 24);

— Добре було б улаштувати такий цікавий, жвавий диспут про вибір професії (Донч., V, 1957, 462);

// Робити що-небудь недобре, неприємне для інших; учиняти.

У суботу, після вечірні, дяк для всіх своїх учнів улаштовував «субітки» — годував різками (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 20);

Не раз куркульня влаштовувала на нього замахи та засідки (Гончар, II, 1959, 249).

2. Обладнувати, пристосовувати для чого-небудь.

В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементовані ями-басейни для збирання дощової води (Гончар, Таврія, 1952, 29);

Я влаштував майстерню у себе на квартирі і в ній працював три роки (Довж., І, 1958, 19);

— Спочатку треба влаштувати літній майданчик, і, я вважаю, слід це зробити у слобідському парку (Шиян, Баланда, 1957, 195);

Пані Софія знайшла собі іншу, що більш личила новому часові, забаву: влаштувала в маєтку «для солдатів» лазарет (Гончар, II, 1959, 29);

// рідко. Лагодити що-небудь поламане, розбите і т. ін.

Була осінь 1921 року. В село Цибулівку я приїхав з повіту влаштувати зіпсований бандами телефон (Ле, Опов. та нариси, 1950, 126).

3. Налагоджувати, робити прийнятним (життя, умови існування і т. ін.).

— Воля-воленько! свята та тиха, прийди до нас! — волав я. — ..Хай до нас прийде правда свята й допоможе улаштувати наше гірке життя! (Мирний, IV, 1955, 332);

Думка влаштувати якось своє життя поза Безбородьком і Катериною від якогось часу досить дошкуляла Олі (Вільде, Сестри.., 1958, 527);

// Доводити до бажаного, успішного результату (справу).

Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (Головко, II, 1957, 82).

4. Забезпечувати житлом, місцем для тимчасового перебування і т. ін.; оселяти.

Артамонов влаштував Тасю з сином в готелі й пішов до управління шукати фронтового друга (Дмит., Розлука, 1957, 291);

// Посадивши, поклавши, поміщати де-небудь.

Найперше, звичайно, подбали про Гайового. Його — хворого — ..пощастило влаштувати на верхній, що для речей, полиці (Головко, II, 1957, 429);

// рідко. Зручно розміщати де-небудь (предмети).

На протилежному нижньому дивані влаштовувала чемоданчик і вузлик молода жінка (Десняк, Опов.., 1951, 70).

5. Допомагати стати на роботу, вступити до навчального закладу і т. ін.

Заремба влаштував її з допомогою Ковіньки в конторі депо (Донч., І, 1956, 461);

— Я зараз напишу записку до відділу кадрів, щоб тебе влаштували (Ткач, Плем’я.., 1961, 30).

6. перев. недок. Бути, виявлятися відповідним чиїм-небудь вимогам, сподіванням; задовольняти.

— Як вас влаштовує квартирка? (Ле, Міжгір’я, 1953, 418);

Такий заступник його [голову] цілком влаштовував. Він знав добре людей, одразу бачив, хто чим дише (Кучер, Трудна любов, 1960, 531);

— Турки, чого доброго, ще повернуть назад, а це нас зовсім не влаштовує (Добр., Очак. розмир, 1965, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улаштовувати — улашто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. улаштовувати — <�ВЛАШТОВУВАТИ > організовувати, УРЯДЖАТИ; (свято) справляти, обряджати; (бій) учиняти; (ательє) обладнувати; (життя) налагоджувати; (дільце) обкручувати, про-; (на ніч) приміщати; (на працю) прилаштовувати; (кого) П. задовольняти; (кого чим) підходити кому чим. Словник синонімів Караванського
  3. улаштовувати — УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док. 1. що. Організовувати, здійснювати який-небудь захід. Стефан Потоцький часто влаштовував урочисті бенкети й полювання (З. Словник української мови у 20 томах
  4. улаштовувати — (влаштовувати), -ую, -уєш, недок., улаштувати (влаштувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Організовувати, здійснювати який-небудь захід. || Робити що-небудь недобре, неприємне для інших; учиняти. 2》 Обладнувати, пристосовувати для чого-небудь. || рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. улаштовувати — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. Словник синонімів української мови
  6. улаштовувати — Улашто́вувати, -то́вую, -то́вуєш; улашто́вуй, -то́вуйте; улаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш; улашту́й, -ту́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)