улаштовувати

УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док.

1. що. Організовувати, здійснювати який-небудь захід.

Стефан Потоцький часто влаштовував урочисті бенкети й полювання (З. Тулуб);

Кожної суботи в училищному клубі показували новий кінофільм або влаштовували концерти (І. Багмут);

Дівчата повернулися з буряків і вечорниці улаштовували (М. Хвильовий);

– Добре було б улаштувати такий цікавий, жвавий диспут про вибір професії (О. Донченко);

// Робити що-небудь недобре, неприємне для інших; учиняти.

У суботу, після вечірні, дяк для всіх своїх учнів улаштовував “субітки” – годував різками (О. Іваненко);

Не раз куркульня влаштовувала на нього замахи та засідки (О. Гончар);

// Розпочинати яку-небудь справу, засновувати що-небудь.

– То що ви, батьку, скажете про замір із часописом? – спитав Маркович, який найдужче узяв до серця нові “Сільські читання”, що їх вони надумали найближчим часом улаштувати (Василь Шевчук).

2. що. Обладнувати, пристосовувати для чого-небудь.

В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементовані ями-басейни для збирання дощової води (О. Гончар);

Я влаштував майстерню у себе на квартирі і в ній працював три роки (О. Довженко);

– Спочатку треба влаштувати літній майданчик, і, я вважаю, слід це зробити у слобідському парку (А. Шиян);

Пані Софія знайшла собі іншу, що більш личила новому часові, забаву: влаштувала в маєтку “для солдатів” лазарет (О. Гончар);

// рідко. Лагодити що-небудь поламане, розбите і т. ін.

Була осінь 1921 року. В село Цибулівку я приїхав з повіту влаштувати зіпсований бандами телефон (Іван Ле).

3. що. Налагоджувати, робити прийнятним (життя, умови існування і т. ін.).

– Воля-воленько! свята та тиха, прийди до нас! – волав я. – .. Хай до нас прийде правда свята й допоможе улаштувати наше гірке життя! (Панас Мирний);

Думка влаштувати якось своє життя поза Безбородьком і Катериною від якогось часу досить дошкуляла Олі (Ірина Вільде);

// Доводити до бажаного, успішного результату (справу).

Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко).

4. кого, що. Забезпечувати житлом, місцем для тимчасового перебування і т. ін.; оселяти.

Артамонов влаштував Тасю з сином в готелі й пішов до управління шукати фронтового друга (Л. Дмитерко);

– Я староста, – сказав голий бородань. – Я вас зараз улаштую. Ідіть за мною (І. Багряний);

// Посадивши, поклавши, поміщати де-небудь.

Найперше, звичайно, подбали про Гайового. Його – хворого – .. пощастило влаштувати на верхній, що для речей, полиці (А. Головко);

// рідко. Зручно розміщати де-небудь (предмети).

На протилежному нижньому дивані влаштовувала чемоданчик і вузлик молода жінка (О. Десняк).

5. кого. Допомагати стати на роботу, вступити до навчального закладу і т. ін.

Заремба влаштував її з допомогою Ковіньки в конторі депо (О. Донченко);

– Я зараз напишу записку до відділу кадрів, щоб тебе влаштували (Д. Ткач).

6. перев. недок., кого. Бути, виявлятися відповідним чиїм-небудь вимогам, сподіванням; задовольняти.

– Як вас влаштовує квартирка? (Іван Ле);

Такий заступник його [голову] цілком влаштовував. Він знав добре людей, одразу бачив, хто чим дише (В. Кучер);

– Турки, чого доброго, ще повернуть назад, а це нас зовсім не влаштовує (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улаштовувати — улашто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. улаштовувати — <�ВЛАШТОВУВАТИ > організовувати, УРЯДЖАТИ; (свято) справляти, обряджати; (бій) учиняти; (ательє) обладнувати; (життя) налагоджувати; (дільце) обкручувати, про-; (на ніч) приміщати; (на працю) прилаштовувати; (кого) П. задовольняти; (кого чим) підходити кому чим. Словник синонімів Караванського
  3. улаштовувати — (влаштовувати), -ую, -уєш, недок., улаштувати (влаштувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Організовувати, здійснювати який-небудь захід. || Робити що-небудь недобре, неприємне для інших; учиняти. 2》 Обладнувати, пристосовувати для чого-небудь. || рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. улаштовувати — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. Словник синонімів української мови
  5. улаштовувати — Улашто́вувати, -то́вую, -то́вуєш; улашто́вуй, -то́вуйте; улаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш; улашту́й, -ту́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. улаштовувати — УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Організовувати, здійснювати який-не-будь захід. Словник української мови в 11 томах