уперізувати —
УПЕРІ́ЗУВАТИ (ВПЕРІ́ЗУВАТИ), ую, уєш, недок., УПЕРЕЗА́ТИ (ВПЕРЕЗА́ТИ), ежу́, е́жеш, док., перех. 1. Перев’язувати, затягувати кого-небудь по талії, стегнах поясом або чимсь іншим. *Образно. Плачі горами стеляться, дугами гори уперізують (Черемш., Тв.
Словник української мови в 11 томах
уперізувати —
Уперізувати, -зую, -єш, сен. в. уперезати, -режу, -жеш гл. 1) Подпоясывать, подпоясать. Христа мучили, на хрест роспняли та й ожинною вперізували. Kolb. І. 96. Марисю матінка родила, місяцем (об) городила, соненьком вперезала. О. 1862. IV. 11.
Словник української мови Грінченка