уперізувати

Значення в інших словниках

1. уперізувати — УПЕРІ́ЗУВАТИ (ВПЕРІ́ЗУВАТИ), ую, уєш, недок., УПЕРЕЗА́ТИ (ВПЕРЕЗА́ТИ), ежу́, е́жеш, док., кого, що. 1. Перев'язувати, затягувати кого-небудь по талії, стегнах поясом або чимсь іншим. * Образно. Словник української мови у 20 томах
2. уперізувати — (вперізувати), -ую, -уєш, недок., уперезати (вперезати), -ежу, -ежеш, док., перех. 1》 Перев'язувати, затягувати кого-небудь по талії, стегнах поясом або чимсь іншим. 2》 тільки док., фам. З'їсти жадібно, багато. 3》 тільки док., розм. Сильно ударити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. уперізувати — ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ (затягувати, підв'язувати перев. по талії), ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ рідше), УПЕРІ́ЗУВАТИ (ВПЕРІ́ЗУВАТИ), ПЕРЕПЕРІ́ЗУВАТИ, ОПОЯ́СУВАТИ розм., ПЕРЕПОЯ́СУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
4. уперізувати — Упері́зувати, -рі́зую, -рі́зуєш; упереза́ти, -режу́, -ре́же, -ре́жуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. уперізувати — УПЕРІ́ЗУВАТИ (ВПЕРІ́ЗУВАТИ), ую, уєш, недок., УПЕРЕЗА́ТИ (ВПЕРЕЗА́ТИ), ежу́, е́жеш, док., перех. 1. Перев’язувати, затягувати кого-небудь по талії, стегнах поясом або чимсь іншим. *Образно. Плачі горами стеляться, дугами гори уперізують (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах
6. уперізувати — Уперізувати, -зую, -єш, сен. в. уперезати, -режу, -жеш гл. 1) Подпоясывать, подпоясать. Христа мучили, на хрест роспняли та й ожинною вперізували. Kolb. І. 96. Марисю матінка родила, місяцем (об) городила, соненьком вперезала. О. 1862. IV. 11. Словник української мови Грінченка