1. Словник української мови Грінченка

уперізувати

Уперізувати, -зую, -єш, сен. в. уперезати, -режу, -жеш

гл.

1) Подпоясывать, подпоясать. Христа мучили, на хрест роспняли та й ожинною вперізували. Kolb. І. 96. Марисю матінка родила, місяцем (об) городила, соненьком вперезала. О. 1862. IV. 11.

2) Только сов. в. Съѣсть, уплесть. Станове їм вареники. Уперезали вони макітру. Мнж. 92.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уперізувати — упері́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уперізувати — УПЕРІ́ЗУВАТИ (ВПЕРІ́ЗУВАТИ), ую, уєш, недок., УПЕРЕЗА́ТИ (ВПЕРЕЗА́ТИ), ежу́, е́жеш, док., кого, що. 1. Перев'язувати, затягувати кого-небудь по талії, стегнах поясом або чимсь іншим. * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. уперізувати — (вперізувати), -ую, -уєш, недок., уперезати (вперезати), -ежу, -ежеш, док., перех. 1》 Перев'язувати, затягувати кого-небудь по талії, стегнах поясом або чимсь іншим. 2》 тільки док., фам. З'їсти жадібно, багато. 3》 тільки док., розм. Сильно ударити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уперізувати — ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ (затягувати, підв'язувати перев. по талії), ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ рідше), УПЕРІ́ЗУВАТИ (ВПЕРІ́ЗУВАТИ), ПЕРЕПЕРІ́ЗУВАТИ, ОПОЯ́СУВАТИ розм., ПЕРЕПОЯ́СУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. уперізувати — Упері́зувати, -рі́зую, -рі́зуєш; упереза́ти, -режу́, -ре́же, -ре́жуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. уперізувати — УПЕРІ́ЗУВАТИ (ВПЕРІ́ЗУВАТИ), ую, уєш, недок., УПЕРЕЗА́ТИ (ВПЕРЕЗА́ТИ), ежу́, е́жеш, док., перех. 1. Перев’язувати, затягувати кого-небудь по талії, стегнах поясом або чимсь іншим. *Образно. Плачі горами стеляться, дугами гори уперізують (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах