упрошуватися —
УПРО́ШУВАТИСЯ (ВПРО́ШУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УПРОСИ́ТИСЯ (ВПРОСИ́ТИСЯ), ошу́ся, о́сишся, док. Настійно просячи, домагатися чиєї-небудь згоди, дозволу піти, поїхати з ким-небудь, куди-небудь.
Словник української мови у 20 томах
упрошуватися —
(впрошуватися), -уюся, -уєшся, недок., упроситися (впроситися), -ошуся, -осишся, док. Настійно просячи, домагатися чиєї-небудь згоди, дозволу піти, поїхати з ким-небудь, куди-небудь. || Просити дозволу залишитися в когось, переночувати десь і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
упрошуватися —
УПРО́ШУВАТИСЯ (ВПРО́ШУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УПРОСИ́ТИСЯ (ВПРОСИ́ТИСЯ), ошу́ся, о́сишся, док. Настійно просячи, домагатися чиєї-небудь згоди, дозволу піти, поїхати з ким-небудь, куди-небудь.
Словник української мови в 11 томах