Орфографічний словник української мови

упізнавати

упізнава́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. упізнавати — УПІЗНАВА́ТИ (ВПІЗНАВА́ТИ), наю́, нає́ш, недок., УПІЗНА́ТИ (ВПІЗНА́ТИ), на́ю, на́єш, док., кого, що. 1. Виявляти в кому-, чому-небудь когось знайомого або щось знайоме. – Іду вулицею, зустрічають мене, впізнають, розпитують, де пробував (М.  Словник української мови у 20 томах
  2. упізнавати — (впізнавати), -наю, -наєш, недок., упізнати (впізнати), -наю, -наєш, док., перех. 1》 Виявляти в кому-, чому-небудь когось знайомого або щось знайоме. || по чому. Розпізнавати кого-, що-небудь за якоюсь ознакою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. упізнавати — ПІЗНАВА́ТИ кого, що (виявляти в комусь, чомусь що-небудь знайоме), УПІЗНАВА́ТИ (ВПІЗНАВА́ТИ), ПРИЗНАВА́ТИ розм., СПІЗНАВА́ТИ розм.; РОЗПІЗНАВА́ТИ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ) (за якимись ознаками, прикметами); ПРИЗНАВА́ТИСЯ до кого, розм.  Словник синонімів української мови
  4. упізнавати — УПІЗНАВА́ТИ (ВПІЗНАВА́ТИ), наю́, нає́ш, недок., УПІЗНА́ТИ (ВПІЗНА́ТИ), на́ю, на́єш, док., перех. 1. Виявляти в кому-, чому-небудь когось знайомого або щось знайоме. — Іду вулицею, зустрічають мене, впізнають, розпитують, де пробував (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах