Значення в інших словниках
-
урвати —
УРВА́ТИ див. урива́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
-
урвати —
див. уривати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
урвати —
увірва́ти (урва́ти) ни́тку. Припинити що-небудь (про взаємини, дружбу і т. ін.). (Любов:) Я не побачу його. (Милевський:) Простіть, Любов Олександрівно, я не люблю мішатись до чужих справ, але на правах приятеля скажу: мені здається...
Фразеологічний словник української мови
-
урвати —
ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару)...
Словник синонімів української мови
-
урвати —
Урва́ти, урву́, урве́ш, урву́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
урвати —
УРВА́ТИ див. урива́ти¹.
Словник української мови в 11 томах
-
урвати —
Урвати, -ся см. уривати, -ся.
Словник української мови Грінченка