Орфографічний словник української мови

урема

уре́ма

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. урема — УРЕМА – УРЕМІЯ Урема. Листяні ліси (з тополі, верби, черемхи тощо) в заплавах великих річок лісостепової, степової та напівпустельної зон. Уремія, -ї, ор. -єю. Гостре або хронічне самоотруєння організму, спричинене недостатністю функції нирок.  Літературне слововживання
  2. урема — УРЕ́МА, и, ж. 1. Листяні ліси з тополі, верби, черемхи та ін. у річкових заплавах лісостепової та степової зони. 2. Зарості кущів у низинах та заплавах річок.  Словник української мови у 20 томах
  3. урема — -и, ж. Смуга листяних лісів, що тягнеться вздовж річки, в заплавах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. урема — урема́ (тюрк.) смуга листяних лісів, що тягнеться вздовж річки, в заплавах. Характерна для широких долин з озерами тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука