урема

УРЕ́МА, и, ж.

1. Листяні ліси з тополі, верби, черемхи та ін. у річкових заплавах лісостепової та степової зони.

2. Зарості кущів у низинах та заплавах річок.

Значення в інших словниках

1. урема — уре́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. урема — УРЕМА – УРЕМІЯ Урема. Листяні ліси (з тополі, верби, черемхи тощо) в заплавах великих річок лісостепової, степової та напівпустельної зон. Уремія, -ї, ор. -єю. Гостре або хронічне самоотруєння організму, спричинене недостатністю функції нирок.  Літературне слововживання
3. урема — -и, ж. Смуга листяних лісів, що тягнеться вздовж річки, в заплавах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. урема — урема́ (тюрк.) смуга листяних лісів, що тягнеться вздовж річки, в заплавах. Характерна для широких долин з озерами тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука