уривано —
УРИ́ВАНО. Присл. до ури́ваний. За Дністром на полі знаходилася справді багатотисячна громада людей, що зводила крик і плач, який уривано доходив з вітром аж сюди (О. Маковей).
Словник української мови у 20 томах
уривано —
(вривано). Присл. до уриваний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уривано —
УРИ́ВАНО. Присл. до ури́ваний. За Дністром на полі знаходилася справді багатотисячна громада людей, що зводила крик і плач, який уривано доходив з вітром аж сюди (Мак., Вибр., 1956, 525).
Словник української мови в 11 томах