уривано

УРИ́ВАНО. Присл. до ури́ваний.

За Дністром на полі знаходилася справді багатотисячна громада людей, що зводила крик і плач, який уривано доходив з вітром аж сюди (Мак., Вибр., 1956, 525).

Значення в інших словниках

1. уривано — ури́вано прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. уривано — УРИ́ВАНО. Присл. до ури́ваний. За Дністром на полі знаходилася справді багатотисячна громада людей, що зводила крик і плач, який уривано доходив з вітром аж сюди (О. Маковей).  Словник української мови у 20 томах
3. уривано — (вривано). Присл. до уриваний.  Великий тлумачний словник сучасної мови