1. Словник української мови в 11 томах

уривано

УРИ́ВАНО. Присл. до ури́ваний.

За Дністром на полі знаходилася справді багатотисячна громада людей, що зводила крик і плач, який уривано доходив з вітром аж сюди (Мак., Вибр., 1956, 525).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уривано — ури́вано прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. уривано — УРИ́ВАНО. Присл. до ури́ваний. За Дністром на полі знаходилася справді багатотисячна громада людей, що зводила крик і плач, який уривано доходив з вітром аж сюди (О. Маковей). Словник української мови у 20 томах
  3. уривано — (вривано). Присл. до уриваний. Великий тлумачний словник сучасної мови