усихати —
УСИХА́ТИ (ВСИХА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСО́ХНУТИ (ВСО́ХНУТИ), УСО́ХТИ (ВСО́ХТИ), хну, хнеш, діал. УСХНУ́ТИ (ВСХНУ́ТИ), ну́, не́ш, док. 1. Ставати сухим, втрачаючи вологу (про рослини або їх частини).
Словник української мови у 20 томах
усихати —
(всихати), -аю, -аєш, недок., усохнути (всохнути) і усохти (всохти), -хну, -хнеш і діал. усхнути (всхнути), -ну, -неш, док. 1》 Ставати сухим, втрачаючи вологу (про рослини або їх частини). || Сохнучи, гинути від несприятливих умов, пошкоджень і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
усихати —
СО́ХНУТИ (СХНУ́ТИ рідше) (про рослини — ставати сухим, гинути), ЗАСИХА́ТИ, УСИХА́ТИ (ВСИХА́ТИ), ПОСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВІДМИРА́ТИ, ВІДСИХА́ТИ (про окрему частину рослини — гілку, пагін тощо); ЧА́ХНУТИ (повільно); ПЕРЕСИХА́ТИ (ставати дуже сухим)...
Словник синонімів української мови
усихати —
УСИХА́ТИ (ВСИХА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСО́ХНУТИ (ВСО́ХНУТИ) і УСО́ХТИ (ВСО́ХТИ), хну, хнеш і діал. УСХНУ́ТИ (ВСХНУ́ТИ), ну́, не́ш, док. 1. Ставати сухим, втрачаючи вологу (про рослини або їх частини).
Словник української мови в 11 томах
усихати —
Усихати, -хаю, -єш сов. в. усох(ну)ти, -хну, -неш, гл. 1) Засыхать, засохнуть. Не принялись три ясени, тополя всихала. Шевч. 393. Верба усохла, похилилась. Шевч. 387. 2) Усыхать, усохнуть, отсыхать, отсохнуть. Бодай тобі, вражий сину, права рука всохла. Мет. 172.
Словник української мови Грінченка