устидатися —
УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок. і док., без дод., чого і рідко чим, розм. Те саме, що соро́митися. Чим мудрий встидається, тим дурний величається (Номис); – Встидайся, фе! Такий великий виріс, А плакать хоче! (І.
Словник української мови у 20 томах
устидатися —
(встидатися), -аюся, -аєшся, недок. і док., без додатка, чого і рідко чим, розм. Те саме, що соромитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
устидатися —
СОРО́МИТИСЯ (відчувати сором, незручність перед ким-небудь за когось, щось), СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ розм., ЧЕРВОНІ́ТИ, СО́ВІСТИТИСЯ розм., СТРАМИ́ТИСЯ розм., СРАМИ́ТИСЯ заст., УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ) розм., ВАРУВА́ТИСЯ розм., ГАНЬБИ́ТИСЯ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
устидатися —
УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок. і док., без додатка, чого і рідко чим, розм. Те саме, що соро́митися. Чим мудрий встидається, тим дурний величається (Номис, 1864, № 6177); — Встидайся, фе! Такий великий виріс, А плакать хоче! (Фр.
Словник української мови в 11 томах
устидатися —
Устидатися, -даюся, -єшся гл. Стыдиться. Чим мудрий встидається, тим дурний пишається. Ном. № 6177.
Словник української мови Грінченка