устидатися
УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок. і док., без дод., чого і рідко чим, розм.
Те саме, що соро́митися.
Чим мудрий встидається, тим дурний величається (Номис);
– Встидайся, фе! Такий великий виріс, А плакать хоче! (І. Франко);
Максим не знав, де подітися, що з собою робити в такім клопоті. Він встидався, як дівчина (В. Стефаник);
Дах в опереті .. був такого дешевого синього кольору, що його встидався б і завклубом (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)