устремління

устремлі́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. устремління — [устреимл’ін':а] -н':а, р. мн. -л'ін'  Орфоепічний словник української мови
2. устремління — УСТРЕМЛІ́ННЯ, я, с. Цілеспрямоване прагнення до чого-небудь. Устремління в майбутнє.  Словник української мови у 20 томах
3. устремління — -я, с. Цілеспрямоване прагнення до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. устремління — УСТРЕМЛІ́ННЯ, я, с. Цілеспрямоване прагнення до чого-небудь. Пафос соціалістичних перетворень, устремління в майбутнє — ось на чому грунтується потреба романтики у наших людей (Талант.., 1958, 38).  Словник української мови в 11 томах