устремління

УСТРЕМЛІ́ННЯ, я, с. Цілеспрямоване прагнення до чого-небудь.

Пафос соціалістичних перетворень, устремління в майбутнє — ось на чому грунтується потреба романтики у наших людей (Талант.., 1958, 38).

Значення в інших словниках

1. устремління — устремлі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. устремління — [устреимл’ін':а] -н':а, р. мн. -л'ін'  Орфоепічний словник української мови
3. устремління — УСТРЕМЛІ́ННЯ, я, с. Цілеспрямоване прагнення до чого-небудь. Устремління в майбутнє.  Словник української мови у 20 томах
4. устремління — -я, с. Цілеспрямоване прагнення до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови