Значення в інших словниках
-
усучити —
УСУЧИ́ТИ див. усу́чувати.
Словник української мови у 20 томах
-
усучити —
див. усукувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
усучити —
ху́ка усучи́ти кому. Кого-небудь відправити ні з чим; відмовити комусь у чому-небудь. — Я б тобі, Ригоровичу, хука усучила, та нехай лишень опісля; тепер ти мені прислуговуй (Г. Квітка-Основ’яненко).
Фразеологічний словник української мови
-
усучити —
I. НАВ'ЯЗА́ТИ (змусити кого-небудь приймати, брати, купувати і т. ін. що-небудь усупереч бажанню), НАКИ́НУТИ, ВТЕЛЮ́ЩИТИ (УТЕЛЮ́ЩИТИ) фам., ВПХНУ́ТИ (УВІПХНУ́ТИ), ВПХА́ТИ (УВІПХА́ТИ) розм. (про конкретні, фізичні предмети); ВСУЧИ́ТИ (УСУЧИ́ТИ) розм.
Словник синонімів української мови
-
усучити —
УСУЧИ́ТИ див. усу́кувати.
Словник української мови в 11 томах