Орфографічний словник української мови

утикати

ути́кати

дієслово доконаного виду

утика́ти 1

дієслово недоконаного виду

прикрашати, застромляючи

утика́ти 2

дієслово недоконаного виду

встромляти, впихати

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. утикати — див. колоти; устромляти  Словник синонімів Вусика
  2. утикати — УТИКА́ТИ¹ (ВТИКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТИ́КАТИ (ВТИ́КАТИ), аю, аєш, док., що. Прикрашати або покривати що-небудь, застромлюючи багато чогось. Божник квітками утикала [Зіня], лавки змила (Ганна Барвінок). УТИКА́ТИ² див. втика́ти¹. УТИ́КАТИ див. утика́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
  3. утикати — див. утикати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утикати — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)...  Словник синонімів української мови
  5. утикати — УТИ́КАТИ див. утика́ти¹. УТИКА́ТИ¹ (ВТИКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТИ́КАТИ (ВТИ́КАТИ), аю, аєш, док., перех. Прикрашати або покривати що-небудь, застромлюючи багато чогось. Божник квітками утикала [Зіня], лавки змила (Барв., Опов.., 1902, 80). УТИКА́ТИ² див. втика́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
  6. утикати — I. Утикати, -каю, -єш сов. в. уткнути, -кну, -неш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить, вонзать, вонзить. Не втикай тут тички. 1 просто в рот кинжал уткнув. Котл. Ен. V. 50. 2) Только сов. в. — кого чим. Ткнуть. Мене неначе ножем уток. Федьк.  Словник української мови Грінченка