Значення в інших словниках
-
утикати —
ути́кати дієслово доконаного виду утика́ти 1 дієслово недоконаного виду прикрашати, застромляючи утика́ти 2 дієслово недоконаного виду встромляти, впихати
Орфографічний словник української мови
-
утикати —
див. колоти; устромляти
Словник синонімів Вусика
-
утикати —
УТИКА́ТИ¹ (ВТИКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТИ́КАТИ (ВТИ́КАТИ), аю, аєш, док., що. Прикрашати або покривати що-небудь, застромлюючи багато чогось. Божник квітками утикала [Зіня], лавки змила (Ганна Барвінок). УТИКА́ТИ² див. втика́ти¹. УТИ́КАТИ див. утика́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
-
утикати —
ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)...
Словник синонімів української мови
-
утикати —
УТИ́КАТИ див. утика́ти¹. УТИКА́ТИ¹ (ВТИКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТИ́КАТИ (ВТИ́КАТИ), аю, аєш, док., перех. Прикрашати або покривати що-небудь, застромлюючи багато чогось. Божник квітками утикала [Зіня], лавки змила (Барв., Опов.., 1902, 80). УТИКА́ТИ² див. втика́ти¹.
Словник української мови в 11 томах
-
утикати —
I. Утикати, -каю, -єш сов. в. уткнути, -кну, -неш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить, вонзать, вонзить. Не втикай тут тички. 1 просто в рот кинжал уткнув. Котл. Ен. V. 50. 2) Только сов. в. — кого чим. Ткнуть. Мене неначе ножем уток. Федьк.
Словник української мови Грінченка