утикати

Значення в інших словниках

1. утикати — ути́кати дієслово доконаного виду утика́ти 1 дієслово недоконаного виду прикрашати, застромляючи утика́ти 2 дієслово недоконаного виду встромляти, впихати Орфографічний словник української мови
2. утикати — див. колоти; устромляти Словник синонімів Вусика
3. утикати — УТИКА́ТИ¹ (ВТИКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТИ́КАТИ (ВТИ́КАТИ), аю, аєш, док., що. Прикрашати або покривати що-небудь, застромлюючи багато чогось. Божник квітками утикала [Зіня], лавки змила (Ганна Барвінок). УТИКА́ТИ² див. втика́ти¹. УТИ́КАТИ див. утика́ти¹. Словник української мови у 20 томах
4. утикати — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)... Словник синонімів української мови
5. утикати — УТИ́КАТИ див. утика́ти¹. УТИКА́ТИ¹ (ВТИКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТИ́КАТИ (ВТИ́КАТИ), аю, аєш, док., перех. Прикрашати або покривати що-небудь, застромлюючи багато чогось. Божник квітками утикала [Зіня], лавки змила (Барв., Опов.., 1902, 80). УТИКА́ТИ² див. втика́ти¹. Словник української мови в 11 томах
6. утикати — I. Утикати, -каю, -єш сов. в. уткнути, -кну, -неш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить, вонзать, вонзить. Не втикай тут тички. 1 просто в рот кинжал уткнув. Котл. Ен. V. 50. 2) Только сов. в. — кого чим. Ткнуть. Мене неначе ножем уток. Федьк. Словник української мови Грінченка