утихомирювач

утихоми́рювач

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. утихомирювач — УТИХОМИ́РЮВАЧ (ВТИХОМИ́РЮВАЧ), а, ч. Той, хто утихомирює кого-, що-небудь. – Тільки підійди котрий, щелепу розтрощу! – застеріг їх [панських слуг] .. Шмалько .. Справник зрозумів, що взяти цього відчайдушного рибалку навряд чи пощастить ..  Словник української мови у 20 томах
2. утихомирювач — (втихомирювач), -а, ч. Той, хто утихомирює кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. утихомирювач — УТИХОМИ́РЮВАЧ (ВТИХОМИ́РЮВАЧ), а, ч. Той, хто утихомирює кого-, що-небудь. — Тільки підійди котрий, щелепу розтрощу! — застеріг їх [панських слуг].. Шмалько.. Справник зрозумів, що взяти цього відчайдушного рибалку навряд чи пощастить..  Словник української мови в 11 томах