утолочувати —
УТОЛО́ЧУВАТИ (ВТОЛО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОЛОЧИ́ТИ (ВТОЛОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., що. 1. Те саме, що витоло́чувати. Коні втолочили траву (Сл. Б. Грінченка); Вдерлися у село поганці-фашисти.
Словник української мови у 20 томах
утолочувати —
(втолочувати), -ую, -уєш, недок., утолочити (втолочити), -очу, -очиш, док., перех. 1》 Те саме, що витолочувати. 2》 Тиснучи, вдаряючи, ущільнювати яку-небудь масу; вирівнювати, утоптувати якусь поверхню.
Великий тлумачний словник сучасної мови
утолочувати —
УТОЛО́ЧУВАТИ (ВТОЛО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОЛОЧИ́ТИ (ВТОЛОЧИ́ТИ), очу́, о́чиш, док., перех. 1. Те саме, що витоло́чувати. Коні втолочили траву (Сл. Гр.); Вдерлися у село поганці-фашисти.
Словник української мови в 11 томах
утолочувати —
Утолочувати, -чую, -єш сов. в. утолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать, утаптывать, утоптать. Коні втолочили траву.
Словник української мови Грінченка