Значення в інших словниках
-
фальц —
ФАЛЬЦ, а, ч., спец. 1. Шов на місці з'єднання тонких металевих листів, який утворюється при загинанні та обтисканні їхніх крайок. Чіткий фальц. 2. Прямокутна канавка (паз) уздовж краю скріплюваних дощок, щитів і т. ін. Рівний фальц.
Словник української мови у 20 томах
-
фальц —
-а, ч., спец. 1》 Шов на місці з'єднання тонких металевих листів. 2》 Прямокутна канавка (паз) уздовж краю скріплюваних дощок, щитів і т. ін. 3》 Смужка тканини, якою обклеюють форзац для приєднання до внутрішніх країв аркушів книжки, яку переплітають. 4》 Місце згинання друкованого аркуша.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фальц —
(нім. Falz, від falzen – згинати) 1. Загин кромок металевих листів, підданих фальцюванню (1). 2. Згин аркушів паперу при фальцюванні й оправлянні їх. 3. Прямокутна канавка (паз) уздовж краю скріплюваних дощок, щитів тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фальц —
ШОВ (місце з'єднання зшитих кусків тканини, шкіри тощо), ШВО розм., ЗШИ́ВКА розм.; ФАЛЬЦ спец. (місце з'єднання тонких металевих листків). Цехмістер уважно розглянув їх (черевики) зовні і зсередини, придивляючись до кожного шва (З.
Словник синонімів української мови
-
фальц —
Фальц, -цу; фа́льци, -ців
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
фальц —
ФАЛЬЦ, а, ч., спец. 1. Шов на місці з’єднання тонких металевих листів, який утворюється при загинанні та обтисканні їхніх крапок. 2. Прямокутна канавка (паз) уздовж краю скріплюваних дощок, щитів і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
-
фальц —
(нім.) Прямокутна вибірка на ребрі дошки або щита.
Архітектура і монументальне мистецтво