Орфографічний словник української мови

фарбувальник

фарбува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фарбувальник — ФАРБУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається фарбуванням; фахівець із фарбування. У головному цеху заводу – сувенірному – працюють робітники багатьох спеціальностей: токарі по дереву, складальники, фарбувальники, гравери, художники (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. фарбувальник — -а, ч. Робітник, що займається фарбуванням; фахівець із фарбування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фарбувальник — ФАРБУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається фарбуванням; фахівець із фарбування. У головному цеху заводу — сувенірному — працюють робітники багатьох спеціальностей: токарі по дереву, складальники, фарбувальники, гравери, художники (Рад. Укр., 22.1 1969, 4).  Словник української мови в 11 томах