Словник української мови в 11 томах

фарбувальник

ФАРБУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається фарбуванням; фахівець із фарбування.

У головному цеху заводу — сувенірному — працюють робітники багатьох спеціальностей: токарі по дереву, складальники, фарбувальники, гравери, художники (Рад. Укр., 22.1 1969, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фарбувальник — фарбува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. фарбувальник — ФАРБУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається фарбуванням; фахівець із фарбування. У головному цеху заводу – сувенірному – працюють робітники багатьох спеціальностей: токарі по дереву, складальники, фарбувальники, гравери, художники (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. фарбувальник — -а, ч. Робітник, що займається фарбуванням; фахівець із фарбування.  Великий тлумачний словник сучасної мови