Значення в інших словниках
-
фенотип —
ФЕНОТИ́П, у, ч., біол. Сукупність ознак і властивостей організму, що склалися в процесі його індивідуального розвитку. Фенотип складається з ознак і властивостей, які потенціально закладені були вже в зародковій плазмі майбутнього організму (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
фенотип —
-у, ч., біол. Сукупність ознак і властивостей організму, що склалися в процесі його індивідуального розвитку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фенотип —
феноти́п (від грец. φαίνομαι – з’являюсь і тип) сукупність ознак і властивостей організму, що склалися в процесі його індивідуального розвитку. Визначається спадковою основою організму (див. генотип) та умовами, в яких відбувається розвиток даного організму.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фенотип —
Комплекс ознак організму (анатомічних, фізіологічних, морфологічних та ін.), які сформувалися під впливом спадкових факторів (генів) і умов середовища.
Універсальний словник-енциклопедія
-
фенотип —
ФЕНОТИ́П, у, ч., біол. Сукупність ознак і властивостей організму, що склалися в процесі його індивідуального розвитку. Фенотип складається з ознак і властивостей, які потенціально закладені були вже в зародковій плазмі майбутнього організму (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 148).
Словник української мови в 11 томах