ферментувати —
ФЕРМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., хім., біол. 1. що. Піддавати ферментації. Субкультура, виділена з печінки, ферментувала повільно глюкозу й маніт (з наук. літ.). 2. Перебувати в стані ферментації. * Образно.
Словник української мови у 20 томах
ферментувати —
-ую, -уєш, недок., хім., біол. 1》 перех. Піддавати ферментації. 2》 неперех. Перебувати в стані ферментації.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ферментувати —
II. БРОДИ́ТИ (бути в стані бродіння), ФЕРМЕНТУВА́ТИ спец., ФЕРМЕНТУВА́ТИСЯ спец.; ШУМУВА́ТИ (про напої). Гаї спинились над водою І тихо входять в клекіт рік, І хмелем бродить під корою В березах чистий, свіжий сік (М.
Словник синонімів української мови
ферментувати —
ФЕРМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., хім., біол. 1. перех. Піддавати ферментації. Субкультура, виділена з печінки, ферментувала повільно глюкозу й маніт (Мікр. ж., XVIII, 4, 1956, 45). 2. неперех. Перебувати в стані ферментації. *Образно.
Словник української мови в 11 томах