ферментувати

ФЕРМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., хім., біол.

1. перех. Піддавати ферментації.

Субкультура, виділена з печінки, ферментувала повільно глюкозу й маніт (Мікр. ж., XVIII, 4, 1956, 45).

2. неперех. Перебувати в стані ферментації.

*Образно. Самчук дивиться на світ ще тільки через вікно, але ненависть в ньому ферментує (Мельн., Поріддя.., 1959, 20).

Значення в інших словниках

1. ферментувати — ферментува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ферментувати — Шумувати, вишумовувати, вишумати, повишумовувати, відшумовувати, відшумувати, повідшумовувати, зашумовувати, зашумувати, позашумовувати, перешумовувати, перешумувати, поперешумовувати, пошумовувати, пошумувати, кваситися, виквашуватися, викваситися...  Словник чужослів Павло Штепа
3. ферментувати — ФЕРМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., хім., біол. 1. що. Піддавати ферментації. Субкультура, виділена з печінки, ферментувала повільно глюкозу й маніт (з наук. літ.). 2. Перебувати в стані ферментації. * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. ферментувати — -ую, -уєш, недок., хім., біол. 1》 перех. Піддавати ферментації. 2》 неперех. Перебувати в стані ферментації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ферментувати — II. БРОДИ́ТИ (бути в стані бродіння), ФЕРМЕНТУВА́ТИ спец., ФЕРМЕНТУВА́ТИСЯ спец.; ШУМУВА́ТИ (про напої). Гаї спинились над водою І тихо входять в клекіт рік, І хмелем бродить під корою В березах чистий, свіжий сік (М.  Словник синонімів української мови