фехтувальник

фехтува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. фехтувальник — ФЕХТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто фехтує. Кращий фехтувальник війська Потоцького, поручик Манцевич бився на шаблях з Андрієм (З. Тулуб); // Спортсмен, що фехтує. Фехтувальники столиці України завоювали золоті медалі чемпіонів (з газ.); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
2. фехтувальник — -а, ч. Той, хто фехтує, хто займається фехтуванням. || Спортсмен, що займається фехтуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фехтувальник — ФЕХТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто фехтує, хто займається фехтуванням. Кращий фехтувальник війська Потоцького, поручик Манцевич бився на шаблях з Андрієм (Тулуб, Людолови, І, 1957, 110); // Спортсмен, що займається фехтуванням.  Словник української мови в 11 томах