Орфографічний словник української мови

флюктуючий

флюкту́ючий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. флюктуючий — Флюкту́ючий: — той, що коливається [46-2]  Словник з творів Івана Франка
  2. флюктуючий — ФЛЮКТУ́ЮЧИЙ див. флукту́ючий.  Словник української мови у 20 томах
  3. флюктуючий — див. флуктуючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. флюктуючий — флюкту́ючий (від лат. fluctuo – коливаюсь) хиткий, швидкоплинний, мінливий; ¤ ф-а увага – у психології ковзна увага, що швидко переходить з об’єкта на об’єкт.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. флюктуючий — ФЛЮКТУ́ЮЧИЙ див. флукту́ючий.  Словник української мови в 11 томах