флюктуючий —
Флюкту́ючий: — той, що коливається [46-2]
Словник з творів Івана Франка
флюктуючий —
флюкту́ючий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
флюктуючий —
див. флуктуючий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
флюктуючий —
флюкту́ючий (від лат. fluctuo – коливаюсь) хиткий, швидкоплинний, мінливий; ¤ ф-а увага – у психології ковзна увага, що швидко переходить з об’єкта на об’єкт.
Словник іншомовних слів Мельничука
флюктуючий —
ФЛЮКТУ́ЮЧИЙ див. флукту́ючий.
Словник української мови в 11 томах