Орфографічний словник української мови

фонон

фоно́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фонон — ФОНО́Н, а, ч., фіз. Частинка звуку, окрема порція звукового коливання пружного середовища; квант звуку. Кванти звукових хвиль – фонони – також можна генерувати як і фотони (з наук.-попул. літ.); У металах основну роль відіграють електрони провідності і фонони (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. фонон — -а, ч., фіз. Частинка звуку, окрема порція звукового коливання пружного середовища; квант звуку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фонон — фоно́н (від грец. φωνή – звук) квант (частинка, порція) звуку – поняття, подібне до поняття порції світла – фотон.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фонон — ФОНО́Н, а, ч., фіз. Частинка звуку, окрема порція звукового коливання пружного середовища; квант звуку.  Словник української мови в 11 томах