фонон

ФОНО́Н, а, ч., фіз.

Частинка звуку, окрема порція звукового коливання пружного середовища; квант звуку.

Кванти звукових хвиль – фонони – також можна генерувати як і фотони (з наук.-попул. літ.);

У металах основну роль відіграють електрони провідності і фонони (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. фонон — фоно́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фонон — -а, ч., фіз. Частинка звуку, окрема порція звукового коливання пружного середовища; квант звуку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фонон — фоно́н (від грец. φωνή – звук) квант (частинка, порція) звуку – поняття, подібне до поняття порції світла – фотон.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. фонон — ФОНО́Н, а, ч., фіз. Частинка звуку, окрема порція звукового коливання пружного середовища; квант звуку.  Словник української мови в 11 томах